Літня школа студії «Боривітер» - 2012
Літня школа розпочалася з 23 липня невеличким теоретичним курсом і тривала п’ять днів. З них три дні (25 – 27 липня) були використані для здобуття практичних навичок з фото і відео зйомок серед студійців молодшої групи. Така форма роботи, як похід-експедиція з ночівлею у наметах, самостійним приготуванням їжі, певними фізичними навантаженнями, дослідженням місцевих історичних та природничих пам’яток дала студійцям унікальну можливість створити цікаві кадри, вільно спілкуватися між собою, пізнати рідний край, відпочити. Нитка маршруту пролягла через села Луцького району: Боратин, Голишів, Новостав. Інструктором у літній школі працювала Олена Лукашевич, керівником була Марія Лукашевич. Використані особисті кошти студійців і керівників.
У неділю (05.07.12) о 15годині 45 хвилин прозвучала радіопередача «Школярики» (журналіст Іванна Ващук), у якій взяли участь «боривітрики» з літньої школи.
Невеличкі замітки про свої враження залишили вони на згадку і в нашому літописі.
***
В перший день нашого походу ми дізналися як правильно фотографувати і як вижити у поході. Купалися у річці Стир, досліджували рослинний світ його берегів, бачили одну велику щуку і багато маленьких рибок. Ввечері вчилися розпалювати вогнище, самі нанизували кусочки м’яса на шампури, смачно поїли, напилися чаю з м’ятою і лягли спати. Звичайно, першу ніч було важко спати, ми багато говорили, виходили з наметів подивитися на зоряне небо.
(Коржик Денис, 11 років)
***
Мені дуже сподобалося навчання у літній школі. Це набагато легше і цікавіше ніж у Луцьку в студії. Це як туристичний відпочинок. Ми йшли вздовж Стиру і бачили гарні пейзажі. Марія Никанорівна розказувала про рослинок, яких тут було дуже багато і вони чудово пахли. В одному місці, де берег був не крутим, ми побачили у воді величеньку красиву щуку, поряд з нею плавали мальки.
На другий день ми пішли на Чорногузку. Йшли довго, але мені це сподобалось. Я вперше побачила так багато лелек, гусей та корів. Деякі корови не витримували спеки і заходили у воду, потім кумедно вибиралися на берег. На річці була невелика дамба, вода шуміла, стікала водоспадом.
Третього дня ми робили іграшки з овочів. Хлопці фантазували за одним столом, а ми за другим. Час швидко минув, а нам ще треба було обідати, купатися і прослухати майстер-клас про особливості відео зйомки. Хотілося ще залишитись, але в Луцьку на нас чекали батьки.
(Віка Кузьмич, 11 років)
***
Мені подобаються туристичні походи, і цей не виняток. Все розпочалося з кумедної ситуації: наша Лія прийшла на зупинку не тільки з рюкзаком, а ще й багатьма пакетами і сумкою. Ми були здивовані, бо нам розказували що потрібно брати з собою. Дорослі перебрали речі, залишили тільки рюкзак і сумку.
Сподобалось все, але я розкажу про зустріч з автором книги «У межиріччі Стиру і Чорногузки» Віталієм Гнатюком, який проживає у селі Боратин. Він розповів нам про форт у Боратині, папірню у Новоставі, розкопки трипільської культури на березі річки Чорногузки біля Голишева. Ще у пана Віталія є велика колекція туристських і спортивних значків. Ми їх фотографували.
Я придумав дві пісні, ввечері біля вогнища їх заспівав. Всім сподобалось. Переміг не тільки я, а ще Лія і Софійка. Це був дуже цікавий похід.
(Арсен Плюта, 11 років)
***
Мене вразив Стир, залізничний міст, килим з різноманітних трав, неймовірні пейзажі. Горизонт був десь далеко-далеко. Було чітко видно де передній план, де середній, а де дальній. На маршруті ми часто зупинялися, щоб фотографувати. Високий і крутий лівий берег Стиру дав можливість досконало вивчити, що таке нижня і верхня точки зйомки. Це пригодиться і для фото і для відео зйомок. Ще сподобався Баратинський форт, його земляні вали. Тут є могила розвідника Купріяна Сивого, уродженця села Боратин, якого вороги стратили у роки Першої світової війни.
Багато хто з нас вперше спав у наметах, вперше чергував, вперше знімав. Всі ми пили чай з м’яти, яку самі знайшли на луках. Тому вражень дуже багато і всі вони позитивні. Лише будяки мене трохи засмутили.
(Софійка Красовська, 11 років)
***
У літній школі ми не тільки фотографували портрети, пейзажі, робили макрозйомку, але й вигадували свої сюжети. Є в нас «квіточка», де ми лягли головами до м’ячика, є маленька райдуга, є росинки на траві. Олена Ігорівна зняла нас пізно ввечері на фоні темного неба і молодого місяця. Важко знімати птахів у русі. Лелека так гарно злітав з квітучих луків, але кадр не вдався. Легше фотографувати квіти і друзів, які позують.
(Лія Глущенко, 11 років)
***
Я став самостійнішим. Батьки придбали спальник, ще пообіцяли туристський килимок. Тепер можна буде ходити ще у складніші походи, бачити ще більш цікаві місця. Хочеться побувати на поліських озерах, щоб дно було піщаним, вода чиста, на березі росли сосни, а зранку стелився туман. І щоб зібралисями у такому ж складі, як цього разу.
(Нікітюк Влад, 11 років)